«Почуття людей впливають на їх вибір сильніше, ніж логіка»

«Почуття людей впливають на їх вибір сильніше, ніж логіка»

Савік Шустер про те, чому у Інгріди Шимоніте не було шансів на перемогу.

Інтерв'ю Савіка Шустера газеті «Lietuvos rytas», Литва

Автор - Біруте Вишняускайте

Перемога Гітанаса Науседи на президентських виборах у Литві була зумовлена, тому що він викликав у виборців більше позитивних емоцій, ніж його конкурентка Інгріда Шимоніте. Це довоить незвичайне дослідження.

Міжнародний журналіст, президент дослідницького фонду «Open Mind Foundation» Савік Шустер провів перше в історії вивчення емоцій виборців Литви. Вивчати масові емоції він почав ще на початку 2000-х, коли став вести найпопулярніші ток-шоу в Росії та Україні. Популярний телеведучий аналізував емоції глядачів у студії, де обговорювалися найгостріші проблеми країни. Згодом він удосконалив свій метод дослідження і вирішив застосувати його під час виборів.

Метод вивчення масових емоцій Савіка Шустера дозволив точно визначити задовго до дня голосування, що президентські вибори в Україні виграє актор Володимир Зеленський.

Савік Шустер:

 - Основа методу у тому, що ми вимірюємо саме емоції мас, вони найсильніше впливають на результати голосування на президентських виборах, тому що президентська кампанія тісно пов'язана саме з особистістю кандидата. Важливо зрозуміти причини, чому люди голосують так чи інакше. Тобто вловити напрям суспільного настрою. Якщо згадаємо президентські вибори в Україні, то по відношенню до Юлії Тимошенко перше опитування відразу показало: у 33% українців вона викликає страх, а ще у 33% - приниження. І тільки у решти виборців - надію… Тобто 66% негативних емоцій! Такі показники вже не переламати. Це треба було ламати не протягом передвиборчої компанії, а протягом останніх 5 років, коли вона перебувала в опозиції. Серйозному політику треба знати емоційне ставлення народу постійно, а не за три або чотири тижні до виборів.

Біруте Вішняускайте:

- Як же так виходить, що політики не думають про такі речі вчасно?

- Я б сказав, що вони мислять традиційно і консервативно. Вони не можуть зрозуміти, що настала нова епоха. Сьогодні почуття і емоції людей важливіші за раціональну складову. Це багато в чому продиктовано тим, що всі ми стали дуже тісно пов'язані інформаційно. Всі ми все знаємо один про одного, завдяки соціальним мережам та новим технологіям. Люди спілкуються між собою набагато більше, ніж з владою. Якщо ми говоримо про горизонтальні зв'язки між людьми, вони ще ніколи не були такими тісними. Емоції в такому спілкуванні починають переважати і ставати основним фактором вибору. А політики у віці «сорок п'ять +» як і раніше йдуть до людей зі своїми месседжами в дусі «підвищимо це або покращимо те» ... А люди це вже не сприймають. Сьогодні до виборців треба апелювати зовсім інакше. До того ж до людей різного віку варто звертатися по-різному. І по-різному - до людей, що живуть в різних місцях. Тому що в різних регіонах переважають різні масові емоції: це різне сприйняття влади або ставлення до розподілу бюджету або до питання війни і миру ... Виняток становлять політики на кшталт Володимира Зеленського. Вони все життя працювали на сцені або перед камерами. Вони все життя намагаються викликати емоції. Вони розуміють почуття людей.

Сьогодні це дуже важливо. Розуміти почуття великих груп людей.

Я називаю це емоціями мас. Ще є еліти, це дуже важлива складова суспільства, вони можуть бути творчими, але можуть бути і руйнівними. У якихось країнах їх багато, в якихось - менше. Наприклад в Україні еліти пов'язані з олігархами. І з дуже великими грошима. Але в останні п'ять років в Україні з'явилися й інші еліти: добровольці, які спонтанно об'єднуються і йдуть захищати Батьківщину, волонтери, які їм допомагають. До того ж виникла нова антикорупційна еліта. Це - молоді люди з новим мисленням. У всіх у них різні надії, але вони об'єднані однією емоцією. Такі емоції я називаю колективними.

Еліти тягнуть за собою народ. Вони заражають народ. І тоді емоція з колективної перетворюється в масову.

У цьому сенсі сучасний політик мав би навколо себе створити еліту, яка розділяє його погляди і цінності. Повинен заразити цю еліту загальною емоцією. І тоді вже ця еліта «заразить» позитивною емоцією народ. В цьому випадку результат на виборах буде таким, до якого прагне цей лідер. Інакше нічого не вийде. Якщо політики йдуть до влади тільки заради грошей, вони ніякої емоції передати не зможуть.

Ви можете сказати: «Перед другим туром президентських виборів у Литві фанати Інгріди Шимоніте своїми емоціями просто підривали facebook, а переміг Гітанас Науседа». Те, що facebook вирував - нічого не означає. Коли я побачив, що для величезної кількості людей ім'я Інгріди Шимоніте пов'язується з приниженням, бо вони вважають, що вона буде захищати інтереси свого оточення, своєї партії (хоч вона і безпартійна і оголошувала, що є незалежним кандидатом), а не інтереси народу - мені відразу стало ясно, що у неї немає шансів. Як тільки я побачив такий показник, негайно зрозумів, що вона нікуди не прорветься. А у Гітанаса Науседи цього не було практично зовсім. Мені було зрозуміло не тільки що вона програє, але що відстає дуже сильно. Шимоніте не вдалося викликати хоча б одну позитивну емоцію, яка дозволила б їй конкурувати з Науседою. Була емоція, пов'язана з тим, що вона буде боротися за соціальну справедливість. Але величезна кількість людей вірили, що Науседа буде робити те ж саме. При цьому у нього було набагато менше негативу - показники приниження і страху були рекордно низькими. Такого я не бачив навіть в Україні. У Шимоніте в цілому було близько 30% негативу. А у Науседи негативу було менше 10%.

У обох було порівну - «важко сказати». На це теж потрібно обов'язково звертати увагу. І ще: вони майже зрівнялися за показником «найменше зло». Майже однакова кількість людей вважала, що і Науседа, і Шимоніте - це найменше зло серед двох кандидатів. Але повторю: у Науседи було набагато менше негативу. Показово, що після того, коли людина виграє вибори з показником «найменше зло», через деякий час народ в ньому розчаровується.

Tі люди, які в другому турі голосували за Зеленського з мотивуванням «проти Порошенка», тепер вже відчувають розчарування. По-перше, тому, що вони бачать вплив олігарха Коломойського на Зеленського. Також вони бачать, що він - недосвідчений політик. Все це - результати наших серйозних соціологічних досліджень. І вони зараз підтверджуються. Навколо Володимира Зеленського немає досвідченої команди. Тому всі призначення, які відбулися на теперішній момент - непереконливі. І люди, які проголосували за Зеленського, виключно, щоб позбутися від президента Порошенка, починають розчаровуватися. Я думаю, що на Парламентських виборах у Зеленського буде набагато скромніший результат.

- Думаєте, що він програє зі своєю партією?

- Він не програє, бо в Україні є тенденція голосувати за переможця. Але судячи з того, що тепер відбувається, партія Зеленського більше 30% не отримає. А якщо так триватиме і далі, то може бути і менше.

- Як вам здається, чого не варто було б робити Науседі, щоб не розгубити довіри і позитивної емоції народу до себе?

- Не треба забувати, що у Литві повноваження президента обмежені. Тому йому треба сформувати уряд, за який він теж буде нести відповідальність.

- Але він сам буде стверджувати міністрів нового уряду.

- Так, і це повинні бути абсолютно бездоганні люди. Такі люди, які зможуть зробити те, що необхідно народу. А я бачу, що у Литві народ, по-перше, потребує соціальної справедливості, а по-друге, боротьби з корупцією. Людей, які голосували за Гітанаса Науседу, зовнішня політика країни не дуже хвилює.

Посилання на оригінал інтерв'ю.